|
У 2015/2016 навчальному році в 6-х та 7-х класах предмет географія вивчатиметься за навчальною програмою, до якої внесено зміни, пов’язані з розвантаженням змістовної частини (наказ МОН України від 29 травня 2015 р. № 585). Розвантажені та доопрацьовані програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/).
Програма курсу 6-го класу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин. У процесі вивчення «Загальної географії» у 6 класі в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, про особливості оболонок Землі та їх взаємозв'язки. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу.
Таким чином, у 6 класі розпочинається формування загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні основними географічними уявленнями та поняттями, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації
У 6 класі пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов'язково, решта – на вибір учителя. Дослідження, які рекомендується виконувати у вигляді створення презентації чи розробки міні-проекту (до його виконання можуть бути залучені й члени родини учня), виконуються за бажанням учителя і учнів.
Курс «Географія материків і океанів» 7 класу є логічним продовженням курсу географії 6 класу й значною мірою опирається на його матеріал. На вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резервний час.
Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти, взаємозв’язки і взаємодію географічних об’єктів, цілісність і неоднорідність географічної оболонки, взаємозв’язок і взаємодію природи і людини. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природу.
Внаслідок внесених у програму змін у першому розділі «Закономірності формування природи материків і океанів» удосконалено структуру тем про загальні географічні закономірності. Мета даного розділу – не тільки встановити зв’язки з попереднім курсом загальної географії, але і розвивати у школярів знання загальноземлезнавчого плану, що слугують основою для засвоєння країнознавчого матеріалу комплексного характеру. Нові знання про будову геосфер Землі та процеси, які відбуваються у них, є фундаментом для створення уявлення про закономірності диференціації географічної оболонки, про прояви цих закономірностей на конкретних територіях, на материках і океанах, у природі окремих країн.
Освітня значущість розділу є у тому, що більшість теоретичних знань (поняття, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності, світоглядні ідеї), які складають фундамент курсу і всієї шкільної географії, вводиться при розгляді всіх тем цього розділу. Оволодіння школярами цими узагальнюючими знаннями сприяє розвитку їх мислення.
У ІІ-ІV розділах, що знайомлять учнів з природою материків, змінена послідовність вивчення тем і розгортання матеріалу в них. У новій редакції запропоновано вивчення материків у такій послідовності: Розділ ІІ «Материки тропічних широт» (Тема 1. Африка; Тема 2. Південна Америка; Тема 3. Австралія); Розділ ІІІ. «Полярний материк планети» (Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду); Розділ ІV. «Материки Північної півкулі» (Тема 1. Північна Америка; Тема 2. Євразія). Основна мета цих розділів дати загальну уяву про особливості природи материків, враховуючи історію їх формування та розвитку, та ввести ряд загальних понять, які необхідні для вивчення окремих материків і океанів. До таких понять відносяться географічне положення материка; кліматичні пояси і області та відповідні їм кліматограми; внутрішні води; залежність річок від рельєфу та клімату, природні зони тощо. Повторення і закріплення знань про загальні закономірності відбувається більш успішно на прикладі не одного, а декількох материків.
Відповідно змінена кількість і зміст практичних робіт у кожній темі, тому програмний матеріал у поданому розділі можна вивчати і за минулорічними підручниками, при відповідній корекції, вилучаючи під керівництвом вчителя позапрограмну інформацію.
У V розділі «Океани» розвантажено понятійний апарат, уточнено та унормовано практичні роботи й географічну номенклатуру. Тому учні під керівництвом вчителя теж зможуть використати змістовну та методичну складову вищезазначених підручників.
Мета вивчення окремих океанів – поглиблення, розширення і конкретизація основного географічного поняття «природний комплекс», а також пізнання особливостей природи кожного океану, господарської діяльності людини і заходів щодо охорони природи океанів. При цьому вдосконалюються вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, проводити порівняння, черпати нові знання з джерел географічної інформації.
Логіка вивчення окремих океанів наближена до послідовності вивчення материків. При розгляді першого океану необхідно скласти план вивчення океану, порівняти його з планом вивчення материка, встановити подібності і відмінності в компонентах аквальних і територіальних природних комплексів. Відомості про діяльність людини в океані доцільно розширювати за рахунок інформації, яку отримуємо із радіо, телевізійних передач, Інтернету, науково-популярної літератури тощо.
У VІ розділі «Вплив людини на природу материків і океанів» скореговано тематичний зміст програмного матеріалу та тему дослідження. Розділ включає дві теми, кожна з яких вивчається на одному уроці. Даний розділ узагальнює матеріал про великі природні комплекси Землі, а також про їх зміни під дією людини. Учні знайомляться з взаємозв’язками між людиною і природним середовищем не тільки на рівні фактів, але і на базі складних різносторонніх зв’язків. У цьому розділі подано природну класифікацію природних багатств (ресурсів), розкрито їх різнобічне значення.
Мета розділу – дати можливість учням узагальнено представити такі особливості взаємодії природи і людини, як постійно зростаюча залежність людського суспільства від природних умов його існування, збільшення потреб у природних багатствах (особливо паливних), у чистій прісній воді, у нових площах родючих земель, і в той же час посилення взаємодії людини на природу і пов’язане з цим погіршення стану природного середовища, що викликає все більшу тривогу всього людства і кожного з нас.
Важливо в цій темі показати сучасну ситуацію у взаємодії природи і суспільства, познайомити з можливостями нормалізації стану природи. При цьому одночасно узагальнюються знання і про суміжні предмети: біологію, екологію, природознавство. Встановлюються зв’язки і відносини між знаннями, набутими у різний час з різних предметів і тем. Вчителю доцільно розкрити інформацію про міжнародну співпрацю держав з метою збереження природи і розумного використання її багатств.
У програмі 7-го класу передбачено виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обов’язковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів при вивченні географії материків та океанів. Програмою передбачені також різноманітні дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.
Для ефективного процесу навчання необхідною умовою є використання підручника, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо). Необхідну інформацію для практичних робіт, досліджень, навчальних проектів можна отримати за картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи Інтернет-ресурси: https://geografica.net.ua/; http://mugachova. blogspot.com/; https://sites.google.com/site;http://geographer.com.ua/ тощо.
У 2015/2016 навчальному році при вивченні географії у 8-11 класах використовуватимуться інструктивно-методичні рекомендації 2012/2013 навчального року (http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/metodichni-rekomendatsiji) та збірники програм, за якими працювали вчителі в минулому навчальному році, а саме:
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11. К.: «Перун»; 2005, 2006;
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. К.: Навчальна книга, 2005;
Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України. К.: Вікторія, 2009;
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010.
Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Ч-І, Ч-ІІ.– Київ, 2010.
У рамках варіативної частини навчальних планів географія вивчається з 5-го по 11-й класи, залежно від специфіки загальноосвітнього навчального закладу. Прикладом варіативних курсів є «Географія рідного краю» (5 клас) та інші курси, використання яких дає змогу наблизитися до реалізації положень Міжнародної хартії географічної освіти.
Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Навчально-методичне забезпечення географії рідного краю представлено краєзнавчими програмами та посібниками в кожному регіоні країни.
Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають періодичні фахові видання: «Географія та економіка в рідній школі», газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».
|