Алгоритм вивчення стану викладання історії, правознавства та рівня навчальних досягнень учнів. 

I.                        Підготовчий етап

1.       Переглянути відповідні законодавчо-нормативні та інструктивно-методичні листи щодо історії та правознавства.

2.       Ознайомитися з пояснювальною запискою до навчальних програм

3.       За календарно-тематичним плануванням з’ясувати, які теми вивчатимуться впродовж часу, відведеного для перевірки.

4.       За класними журналами встановити рівень навчальних досягнень учнів, визначений учителем, а також дотримання вимог ведення класного  журналу.

5.       Ознайомити вчителя з метою, формами та методами (графічний, тестовий, письмовий, усний) контролю.

6.       Визначити класи, в яких буде проводитися КЗЗ, звернути увагу на форми та дати проведення.

II.                        Практичний етап(10-12 днів)

1.       Вивчити стан навчально-матеріальної бази, навчально-методичного забезпечення та стан викладання предмета. Акцентувати увагу на відстеження його впливу на якість та результативність навчальних успіхів.

2.       Вивчити:

        - наскільки навчально-матеріальна база відповідає вимогам програми;

        - виконання начального плану, програми. Кількість уроків за навчальним планом і фактично проведено. Якщо є відставання, то вказати причини, знайти шляхи їх ліквідації;

        - якість поурочного планування (особливо молодих вчителів);

        - методи, форми, традиційні та інтерактивні технології, використання ІКТ, які використовує вчитель під час начальних занять

        - роботу з підвищення педмайстерності. Самоосвіта. Участь  в семінарах, нарадах, засіданнях методичних об`єднань. Вивчення і використання ППД. Видавнича діяльність вчителя.

 3.       Вивчення стану викладання у процесі спостереження уроків і позакласних заходів:

        - зміст, форми, методи навчальної роботи школярів на навчальних заняттях;

        - перевірка якості підготовки учнів до уроків;

        - рівень засвоєння головного  безпосередньо на уроці;

        - міцність засвоєння матеріалу

        - ставлення учнів до різних видів навчальної діяльності;

        - позакласна робота з предмета: гуртки, факультативи, клуби за інтересами, предметні тижні, олімпіади, конкурси, учнівські конференції, стін газети тощо.

4.       Вивчаючи рівень навчальних досягнень школярів керівник закладу має з’ясувати:

        - наскільки знання уміння і навики відповідають державним стандартам;

        - наскільки рівень навчальних досягнень кожного учня відповідають рівню його навчальних можливостей;

        - які типові позитивні сторони і недоліки в знаннях і практичній підготовці учнів;

        - чи правильно оцінює вчитель знання, уміння і навички учнів, а якщо є відхилення від критеріїв, то в чому полягають характерні прояви формалізму та необ’єктивності;

        - що робить і чи все робить учитель для покращення рівня навчальних досягнень школярів.

5.       Види перевірки навчальних досягнень учнів:

        - тестова;

        - письмова (контрольні роботи від 2 до 4-ох варіантів) 

        - усна (опитування: індивідуальне, безпосереднє, додаткове);

        - графічна (діаграми, схеми, графіки, таблиці);

        - творчі завдання (твір-есе, сценарій фільму, проектів за темою, скласти пам`ятку, скласти словник до теми, підготовка питань до «круглого столу» і т.д.)

        - практична (робота з контурною картою, позначення історичних подій на лінії часу)

 6.       Визначення якості та результативності контролю рівня навчальних досягнень учнів.

   Якість навчання:        

   Результативність

 III.   Вимоги до висновків (довідки) за підсумками вивчення стану викладання навчальних предметів та рівня навчальних досягнень школярів.

1.       Висновки повинні відповідати фактичному стану викладання та рівня навчальних досягнень учнів.

2.       Об`єктивно відобразити навчально-матеріальну, навчально-методичну базу, фахову та методичну підготовку вчителя його роботу над підвищенням професійного рівня, стан навчально-виховної роботи як на уроках, так і в процесі позакласної роботи, рівень навчальних досягнень школярів та результативність їхньої участі в олімпіадах, конкурсах різних рівнів.

3.       Висновки складати з обов`язковим урахуванням законодавчо-нормативної бази викладання предмета, вимог навчальної програми.

4.       Розкрити позитивні і негативні сторони викладання предмета, рівня навчальних досягнень. Показати зміни, що відбулися з часу попереднього вивчення стану викладання.

5.       Особливо уважно проаналізувати причини недоліків, визначити конкретні заходи щодо їх усунення.

6.       Формулювати висновки слід у певній послідовності, щоб структура довідки відповідала змісту вивчення стану викладання.

7.       До довідки можуть додаватися таблиці результатів навчальних досягнень учнів, схеми, діаграми. Конспекти уроків, позакласних заходів.